Інформація для учнів

Пам'ятки для учнів

1. Як працювати з картою

1. Прочитай назву карти.
2. Ознайомся з кожним умовним позначенням легенди карти.
3. Знайди на карті умовні позначення, зазначені в легенді;
4. докладніше зупинись на тих, які необхідні при вивченні конкретного питання.
5. Прослідкуй за допомогою стрілок напрямки походів. Визнач місця битв, територіальні зміни тощо.

2. Пам'ятка з використання карти як історичного джерела

1. Займіть позицію біля карти так, щоб не заступати природне освітлення, за огляд для інших учнів.
2. Запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, вгорі буде північ, внизу - південь, зліва - захід, справа -  схід.
3. Навчіться читати легенду карти (її умовні позначення). При всій різноманітності карт однотипні факти, події, явища - кордони та столиці, райони повстань, напрямки головних ударів і місця битв тощо - зображуються на них схожими позначками.

4. Як сформувати історичні поняття

1.Створіть цілісну картину історичного явища, у якому відбито всі істотні ознаки явища.
2. Виділіть істотні ознаки явища.
3. Визначте термін, що закріплює дане поняття.
4. Випишіть значення терміна зі словника.
5. Виконайте завдання з використанням нового поняття, вживання нового терміна.
6. Виробіть уміння оперувати новими поняттями застосовувати його для пізнання нового історичного матеріалу або для аналізу його з нових точок зору.

5. Як аналізувати історичну подію

Коли відбулася дана подія?
Назвіть територію чи країну, в якій вона відбулася?
Які історичні обставини зумовили її?
Який розвиток вона отримала надалі?
Які соціальні верстви (групи) були основними учасниками події?
Роль у події історичної особи (якщо така була)?
Який слід залишила в історії регіону, країни, світу?
Подія була випадковою чи закономірним явищем?
Як би повелися ви за таких умов?
Ваша оцінка події.

6. Як скласти історичний портрет

1. Як відбувалося становлення собистості історичного діяча.
 1.1. Де і коли він народився?
 1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?
 1.3. Як формувалися його погляди?
2. Особисті якості й риси характеру.
 2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?
 2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?
3. Діяльність історичного діяча.
 3.1. Охарактеризуйте основні справи його життя.
 3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?
 3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які – ні, чому?
 3.4. Хто були його друзі, а хто вороги та чому?
 3.5. Якими були наслідки його діяльності:
 а) для сучасників;
 б) для нащадків?
 3.6. 3а що людство вшановує цю людину (або ні)?
4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?
 4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?
 4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обгрунтуйте свою позицію.

7. Оцінка діяльності історичної особи

Про кого йде мова? Ким він (вона) були?
Чому його (її) вважають історичною особою? Що ви вважаєте головним результатом його (її) діяльності?
Якими засобами він (вона) досягли своєї мети? Чи схвалюєте ви ці засоби?
Які риси характеру допомогли, а які -  заважали йому (їй) досягти результатів?
Чи могли ці результати бути досягнуті без його участі та іншими засобами?
Як результати його діяльності змінили життя людей? Чого
більше позитивного чи негативного вбачаєте в цих результатах?

8. СХЕМА АНАЛІЗУ ІСТОРИЧНИХ ФАКТІВ, ПОДІЙ, ЯВИЩ ТА ПРОЦЕСІВ

        Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.
         Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.
         Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).
         Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:
Коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси,де вони проходили;
за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;
який розвиток вони отримали надалі;
яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;
який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;
випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;
які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов.

9. СХЕМА АНАЛІЗУ ПОДІЙ З ХРОНОЛОГІЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ  (ЛОКАЛІЗАЦІЯ ПОДІЙ У ЧАСІ)

Коли відбулися ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;
на який період історії людства вони припадають;
як ця  подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;
як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії.

10. ПОРІВНЯННЯ ОДНОТИПНИХ ЯВИЩ І ПОДІЙ

 Визначи, які факти і події будете порівнювати (підготувати хронологію цих подій).
 Визначи питання, за якими можливе порівняння. Запиши їх у певній послідовності.
 Дай відповідь на питання.
 Проаналізуй відповіді, визнавчивши спільне і відмінне у характеристиці явищ і подій.
 Зроби висновки після відповідного аналізу.

11. Міркування 

1. Зачин.
Теза (твердження) – думка, що доводиться.
2. Основна частина.
Доведення або спростування – наведення пояснень, доказів, аргументів.
3. Кінцівка.
Висновок.
Слова і словосполучення: я думаю…, на мою думку…, я вважаю…, я переконаний…, по-перше…, по-друге…, отже…, тому…, бо…, ось чому…, оскільки, то… тощо.

12. УЗАГАЛЬНЕННЯ

            Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).

Виділіть головне поняття в отриманому завданні.
Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.
Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.
Проаналізувавши їх,  виділіть спільні риси.
Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.

13. ПОРІВНЯННЯ

            Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:
засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;
виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.
чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;
порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;стисле узагальнення та його запис.
            Найбільш вдалою, на наш погляд, формою порівняння є таблиця.

14. СКЛАДАННЯ ХРОНОЛОГІЧНОЇ ТАБЛИЦІ

Запиши в зошиті дати головних подій до кожної теми, запам'ятовуючи їх.
 При складанні хронологічної таблиці чітко записуй дату чи хронологічні рамки подій і точно  формулюй їх назви (при цьому не забувай, до якої теми складається таблиця).
 Порівняй хронологічні таблиці з історії України і всесвітньої історії:
 знайди спільні чи близькі за часом дати;
 порівняй події;
 зроби висновки.
 Вміння висловлювати власну думку при обговоренні історичних питань, усне рецензування відповідей  інших учнів
 Уважно слухай відповідь товариша.
  Бери участь в обговоренні, доповнюй, виправляй помилки, неточності.
 Дай оцінку, наскільки повною була відповідь; чи вірно викладено факти, чи була відповідь  послідовною.

15. Як порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ

1. Визначте сутність кожної оцінки історичної події або явища.
2. Спробуйте з'ясувати, на що спирався автор, даючи цю оцінку, й визначте об'єктивність його висновків.
3. Проаналізуйте наведені аргументи й логіку наведених доказів.
4. Зробіть свій вибір на користь однієї з наведених оцінок і поясніть, чому ви зробили саме такий вибір.

16. Визначення суті історичних явищ та подій, їх причини та значення

1. Уважно прочитайте текст.
2. Визначте причини певного суспільного явища.
3. Визначте етапи його розвитку.
4. Визначте характерні риси кожного етапу.
5. Визначте чинники, які обумовили кожен з цих етапів.
6. Визначте наслідки кожного етапу.
7. Визначте суть явища.
8. Визначте історичне значення цього суспільного явища.

17. Як складати план

1.Уважно прочитати назву теми плану, текст параграфа і відібрати тільки той матеріал, котрий висвітлює тему плану.
2.З'ясувати зміст матеріалу в цілому.
3.Визначити характер викладу матеріалу (сюжетний, пояснювальний, конспективний), з'ясувати завдання вивчення матеріалу, щоб врахувати це при складанні плану.
4.Залежно від виду плану обрати один з визначених шляхів; якщо план простий, розділити текст на завершені за змістом частини, визначити в них головну думку, чітко, ясно, конкретно сформулювати їх і записати; якщо план розгорнутий, порівняти головні думки між собою і записати у вигляді основних пунктів, знайти положення, яке пояснює, висвітлює головні думки, записати їх у вигляді підпунктів.
5. Склавши план перевірити, чи розкриває він зміст теми, чи допомагає засвоїти матеріал, уявити картину історичної події, зрозуміти причини історичних подій і явищ, зробити висновки. Розрізняють план за ступенем складності: простий і розгорнутий. Крім того, виділяють: картинний план, що об'єднує фрагменти історичного образу в цілісну картину; план-перелік суттєвих ознак; тезовий план; стереотипний план, що складається із загальних положень і конкретизується під час розгортання.

18. Як правильно скласти розгорнутий план статті підручника

1. Прочитайте весь текст статті.
2. Виділіть у ньому логічно закінчені частини.
3. В кожній з цих частин визначте основну думку. Дайте їм заголовки (одним реченням передайте зміст).
4. Кожну з частин поділіть на положення, ідеї, що уточнюють зміст основної думки. Подумайте, як стисло передати їх на папері (кількома словами).
5. Запишіть речення до плану в такій послідовності, у якій описані події.
6. Перевірте, чи можна за написаним планом переказати статтю, не пропускаючи головного, зберігаючи зв'язок між частинами тексту.
7. Пам'ятайте: план не має містити запитань. Зміст тексту треба передавати стверджувальними реченнями.

19. Як визначати причинно-наслідкові зв'язки

1. Які труднощі можна назвати найхарактернішими для вихідного етапу процесу?
2. Коли вони почали виникати?
3. У яких сферах життєдіяльності вони почали виявлятися?
4. У чому полягає їхній шкідливий вплив?
5. Інтереси яких сил перетнулися на цьому етапі?
6. Що стало об'єктом протистояння цих сил?
7. Коли, в якому напрямі і яким чином почався процес розв'язання проблем?

20. Як характеризувати революцію

1. Визначити передумови події.
2. З'ясувати причини (об'єктивні та суб'єктивні).
3. Виділити її головні завдання.
4. Визначити характер революції.
5. Рушійні сили і керівники (історичні постаті).
6. Початок революції (подія).
7. Хід революційної боротьби (основні етапи, хронологічна таблиця).
8. Результат.
9. Причини перемоги (поразки).
10. Наслідки революції.
11. Значення революції.

21. Як характеризувати війну

1. З'ясувати міжнародну обстановку. Передумови.
2. Визначити причини та характер війни.
3. Привід.
4. Вказати сили сторін, що протистоять.
5. Початок війни.
6. Хід війни (її основні етапи, хронологія подій, головні битви).
7. Закінчення війни (умови миру).
8. Підсумки війни.
9. Історичне значення.

22. Як працювати з історичним документом

1. З'ясуйте походження документа.
 1.1. Хто його автор? Чиї інтереси захищає?
 1.2. Як могли вплинути на автора історичні події чи загальна ситуація в цей період?
 1.3. За яких історичних обставин він з'явився?
 1.4. Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником, оцінка події істориком, законодавчий акт...)?
 1.5. Про що розповідається в документі? Яка сторона подій чи явища замовчується?
 1.6. Які почуття викликає документ у читачів?
 1.7. Що вас здивувало в цьому документі, а що вразило?
2. З'ясуйте, яке завдання до документа ви повинні виконати і що для цього потрібно.
 2.1.Якщо документ має поглибити ваші знання про якесь історичне явище, подію чи особу, пригадайте, що вам уже відомо про це.
3. Прочитайте текст документа, визначте значення понять і термінів, що містяться в ньому.
4. Спробуйте виконати завдання. Якщо ви не можете це зробити, визначте, що вам заважає.
 4.1.Зверніть увагу на те, як сформульовано завдання; можливо, ви не зрозуміли поставленого питання.
 4.2.Прочитайте уважно й повільно документ ще раз, звертаючи увагу на зміст окремих речень.
5. Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?

23. Як скласти конспект.

1. Уважно прочитайте текст. Паралельно відзначайте незрозумілі місця, нові слова, імена і дати.
2. Наведіть довідки про осіб, події, згадані в тексті. При записі не забудьте винести довідкові дані на поля.
3. При першому читанні тексту складіть простий план. При повторному читанні постарайтеся стисло сформулювати основне положення тексту, відзначивши аргументацію автора.
4. Завершальний етап конспектування складається з перечитування раніше відмічених місць і їх короткого послідовного запису.
5. При конспектуванні треба прагнути висловити авторську думку своїми словами. Прагніть того, щоб один абзац авторського тексту був переданий при конспектуванні одним, максимум — двома реченнями.

25.  Опорні фрази при веденні дискусії

Я вважаю …
На мою думку…
З радістю погодився б з вами, однак…
Розумію вас, але треба врахувати, що…
Так, але…
Я з вами частково згоден, але …
Дозвольте заперечити …
Це не має значення …
Я поважаю вашу думку, але …

26. Як надовго запам’ятати навчальний матеріал?

Виділяй, співвіднось і групуй матеріал – хто добре усвідомлює, той добре запам’ятовує і довго пам’ятає.
Якщо отримав завдання у вівторок, а відповідати потрібно в п’ятницю, не чекай четверга – вивчи одразу, а напередодні тільки повтори.
Завчай і повторюй невеличкі шматки ще доти, як матеріал почав забуватися.
Коли вчиш, записуй, малюй схеми, діаграми, таблиці - наочність краще запам’ятовується.
Якомога швидше, не чекаючи повного заучування, намагайся відтворити матеріал, закривши книгу.
Після математики – читай, після української мови – інші предмети: память любить різноманітність.

Уява покращує пам’ять або як запам’ятати найбільше

Усе, що хочеш пам’ятати, - уявляй! (Не уявляю – не пам’ятаю)
Май на увазі: усе, що побачив, відчув, почув, - уже запам’яталось.
Легко пригадується тільки те, що уявив.
Не думай словами – думай образами.
Не завчай, а уявляй що-небудь цікаве, що допоможе пригадати потрібну інформацію.

27. Як працювати на уроці в парі

1.     Уважно прочитай завдання.
2.     Якщо ти виконуєш завдання з товаришем, який приблизно рівний тобі по силі, намагайтесь розподілити роботу порівну. Допомагайте один одному в разі виникнення труднощів, тактовно виправляйте помилки один одного.
3.     Якщо твій товариш справляється краще за тебе, не стісняйся звернутися до нього по допомогу, попросити щось пояснити. Але не зловживай цим. Не ображайся на товариша, якщо він виправить ту чи іншу помилку.
4.     Якщо ти бачиш, що твій товариш справляється з завданням гірше за тебе, допоможи йому, але намагайся зробити це так, щоб він сам працював на повну потужність. Слідкуй за тим, чи не робить він помилок, якщо робить, тоді тактовно та доброзичливо виправляй їх.

Запам’ятай головне правило: у любій колективній справі потрібна злагодженість дій та готовність допомогти своєму товаришу. Ти відповідаєш за нього. Він – за тебе